Не маємо права забути

20 лютого українці вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Хронологія тих важких днів:
21 листопада. Кабмін України, на таємній частині свого засідання ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. У соціальних мережах поширились заклики вийти на Майдан на знак протесту. На 23.00 налічувалось близько 2 тисяч не байдужих українців, обурення висловили і мешканці інших міст України.

22 листопада. Кількість протестуючих зростає. На 14.30 вивели “Беркут”, який перешкоджає мітингувальникам встановлювати намети. У вечері на мітинг виходить вже до 5 тисяч людей. Майдан відбувається і в регіонах.

23 листопада. В Києві відбувається стотисячна хода “За європейську Україну!”. Євромайдани проходять у багатьох європейських містах. Відбулися перші сутички з міліцією, яка застосувала гумові кийки, слізогінний газ, світло шумові гранати.

30 листопада. Кривавий розгін. Близько 4-ї ранку беркутівці оточили площу і жорстоко побили учасників протесту, переважно студентів. 5 учасників було затримано. Ця подія стала однією з ключових у мирному спротиві активістів.

1 грудня. Після розгону студентів євромайданівські протести набули ще більшого розмаху. Був створений Штаб національного спротиву, основною вимогою якого була відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів Президента й уряду. У цей день відбулось Всеукраїнське віче. Активісти наголошують на правах людини та принципах свободи і демократії.

8 грудня. В столиці відбувся Марш Мільйонів – Народне Віче за європейське майбутнє України, в якому взяли участь близько  мільйона українців. Одночасно відбувається і провладний мітинг, який охороняють силовики та не пускають журналістів. В Києві активісти повалили пам’ятник Леніну.

12 грудня. “Ніч Гідності”. Після зустрічі з спец-представником ЄС.
Кетрін Ештон та помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд, Віктор Янукович заявив, що “влада діятиме виключно в рамках закону і ніколи не вживатиме сили проти мирних зібрань”. Однак вже вночі відбулась масштабна спроба зачистки Майдану. Ситуацію врятували кияни, які відгукнулись на заклики мітингувальників про допомогу. Як наслідок силовики були змушені відступити. Однак із боку протестуючих були постраждалі і затримані.

16 січня. Ухвалено “диктаторські закони”. Закони ухвалювались підняттям рук, без використання системи “Рада” та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці законодавчі акти обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшої свободи дій у сфері покарання учасників акцій протесту.

17 січня. Янукович легітимізує диктатуру, підписавши закони, проголосовані Верховною Радою 16 січня.

19 січня. Пройшли новорічно-різдвяні свята, Майдан стоїть. Починається нова хвиля протестів, на Майдан  вийшли півмільйона протестувальників. Майданівці розчаровані бездіяльністю опозиції, почали штурм силовиків на вулиці Грушевського, розібрали частину бруківки і кидали нею та “коктейлями Молотова” убік блокпостів. Своєю чергою, силовики відповідали гранатами, що викликають важкі осколкові поранення, гумовими кулями та водометами.

22 січня. Кривавий  День Соборності. Загострення конфлікту між майданівцями та силовиками. Стягнення військ до Києва, штурм “Беркута”. За офіційними даними, було вбито 3 молодих чоловіків. Перші з Небесної Сотні.

18 лютого. Кривавий вівторок. Зранку було заплановано “Мирний наступ” – багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України. Але дорогу їм заблокувала міліція. На розі вулиць Грушевського та Кріпосного провулку учасники демонстрації штурмували міліцейські автомобілі. Бійці “Беркуту” застосували спецзасоби. Силове протистояння відновилось. Україна в вогні. Близько 20 години під час антитерористичної операції з усіх боків на Майдан Незалежності розпочався наступ силовиків. Проти демонстрантів, яких на Майдані перебувало близько 20 тисяч, зі сторони вулиці Інститутської були застосовані водомети та підтягнуто 2 БТРи.

19 лютого. Протистояння в Києві триває. З екранів телевізорів лунають слова “екстремісти”, “госдеп”, “іноземні агенти”, а Майдан тримає позиції. Далі палають шини. Задіяні водомети. Кількість загиблих станом на 14:52 збільшилась до 26. Постраждав щонайменше 21 журналіст.

20  лютого. “Чорний четвер”. Почались масові розстріли мітингувальників. За різними даними в День скорботи 20 лютого загинуло від 70 до 100 українців.

21 лютого упізнано тіла 67 загиблих мітингувальників і 12 правоохоронців.

Останній ультиматум. Лідери опозиції підписали з Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Відповідно до угоди, впродовж 48 годин з моменту її підписання мала б відновити дію Конституція України в редакції 2004 року та сформовано новий коаліційний уряд; до вересня 2014 року треба було провести конституційну реформу; до грудня 2014 року – провести позачергові президентські вибори. Того ж дня Рада підтримала Конституцію 2004 року. В Херсоні, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Вінниці та інших містах не вщухають промайданівські мітинги. В країні набирає обертів “ленінопад”.

22 лютого. Втеча Януковича, перша екскурсія до Межигір’я .

23 лютого. Неділя жалоби. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули, але це не повні дані.

Сьогодні Рожнівська горомада разом із всією Україною схиляє голови в скорботі та жалобі за Героями, які віддали свої життя на Майдані. У День Героїв Небесної Сотні висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих під час Революції Гідності. 

Нехай пам’ять про їх подвиг об’єднує нас у боротьбі за мир та незалежність України, згуртує та додасть сили і мужності, аби протистояти ворогу і забезпечити прийдешнім поколінням щасливе майбутнє у вільній, демократичній державі.