Посеред зими, 20 лютого 1983 року, в селі Кобаки, що на Косівщині, в сім’ї Майї та Миколи Швіців народився первісток. Хлопчика назвали Богдан, Богом даний. І справді, маленький Богданчик абсолютно відповідав своєму імені. Був розумною і здібною дитиною, зовсім не примхливим та складним у вихованні. Часто стояв на захисті своїх ідеалів і вірив у справедливість. Мав сильну внутрішню силу, яка не раз допомагала йому подолати будь-які труднощі. Окрім цього, прагнув до самовдосконалення і був готовий вчитися новому; завжди мав невичерпний потенціал і непохитну віру у свої можливості.

Шкільні роки були яскравими та насиченими подіями. Хлопчик був активним учасником шкільного життя, брав участь у спортивних змаганнях, шкільних виставках та гуртках. Його любили однокласники та вчителі, оскільки був енергійним та легким, що надихало інших. Він також відзначався високими академічними досягненнями, ставив перед собою високі цілі та досягав їх завзятою працею та наполегливістю. Шкільні роки Богдана були періодом важливих відкриттів, навчання та формування його як особистості.

Після закінчення Кобаківської школи він вступив до Кутського професійного училища, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва. З відчуттям громадянського обов'язку та відданості своїй країні, закінчивши ПТУ, він вирушив проходити строкову службу, проте через певний період часу був передчасно демобілізований у зв'язку зі станом здоров'я.

Невдовзі після армії зустрів свою майбутню дружину. 
05 червня 2005 року молоді люди об'єднали два серця перед Богом. Обвінчавшись, пара впевнено ступила на весільний рушник. У міцному союзі Богдана та Мар'яни народилося трійко діточок: Богданка, Анничка та Івасик.

Богдан завжди хотів зробити все можливе для своїх дітей. Вони були його натхненням, мотивацією, відрадою  та потіхою. Життя родини Швіців було сповнене радості та гармонії. Воно завжди полягало у вмінні радіти простим речам, цінувати моменти щастя та відчувати внутрішній спокій. Дружні вони мали здатність знаходити щастя всередині своєї сім'ї незалежно від усіх життєвих обставин.

Проте, в родину, де панувала гармонія та спокій, раптово увірвалася війна, назавжди змінивши життя кожного її члена. Вже вдруге через обов'язок та відданість державі, а також через бажання вільного майбутнього для своїх близьких та рідних, 21 лютого 2023 року Богдан мобілізувався до Збройних Сил України.

Він розпочав службу у 93-тій окремій механізованій бригаді "Холодний Яр" на посаді кулеметника на одному із найгарячіших напрямків, Бахмутському. Швіц, на позивний "Німець", володів як фізичною силою, так і моральною міцністю, що надавало йому можливість приймати важливі рішення в найскладніших ситуаціях. А сталі ще з дитинства ідеали та непохитна віра в правду і справедливість зробили Богдана справжнім героєм нашого часу, на жаль, посмертно.

12 травня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання Швіц Богдан Миколайович "Німець" впав смертю хоробрих. 19 травня 2023 року був похований вдома, в селі Старі Кути Косівського району, де прожив майже половину свого життя.

Богдан, Богом дана дитина, найдорожчий син, найкоханіший чоловік та багатодітний батько, хоробрий воїн і щирого серця людина, назавжди втратив лінію свого життєвого фронту та оселився серед обителі Найкращого Небесного Війська. Для нього настав час тиші. Натомість страшна втрата перетворила навколишність близьких людей на поле битви, змушуючи кожного члена сім'ї знайти в собі сили та волю для сприйняття гіркого болю та прийдешніх випробувань, що зараз стали їхньою реальністю.
Загибель Богдана-велика втрата для родини, громади та усієї країни. 
Але його спадок — це приклад відваги, самовідданості і безкорисливої любові до Батьківщини, символ вічної боротьби за високі ідеали та свободу.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 

Завідувачка сектору молоді, спорту, культури та туризму Рожнівської сільської ради, членкиня Національної спілки журналістів України

Христина ГОЛЬОВСЬКА