23 серпня 2024 року в приміщенні Будинку культури імені А. Красовського відбулося урочисте відзначення Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України. Цей день став особливо значущим для всієї громади, оскільки Україна святкує 33-тю річницю своєї незалежності і вже втретє, на жаль, за період повномасштабної війни з росією.

Зі сцени Будинку культури лунали слова вдячності та шани всім тим, хто віддав своє життя за Україну. Пам'ять про загиблих героїв завжди буде нагадувати нам про важливість їхнього подвигу та нашого обов'язку перед ними. У цей день була особливо відчутна потреба в єдності, силі духу та мудрості, які необхідні для подальшої розбудови нашої державності та відновлення країни після руйнувань, спричинених війною.

Під час урочистого заходу було згадано імена тих, хто віддав своє життя, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, зокрема жителів нашої громади: Данилюка Петра, Прокіпчука Руслана, Потяка Ярослава, Копчука Василя, Микитчука Петра, Жежерова Віктора, Савіцького Олега, Смадича Сергія, Данищука Романа, Козловського Володимира, Підлетейчука Михайла, Матійчука Василя, Євзрезова Володимира, Єленюка Володимира, Ватаманюка Назарія, Кияненка Дмитра, Максим’юка Олександра, Розвадовського Володимира, Марчука Сергія, Баланюка Володимира, Швіца Богдана. Ці імена стали символом самопожертви та героїзму, і їхня пам'ять була вшанована хвилиною мовчання.

Після звучання метроному отець Петро Дійчук провів молебень за здоров’я захисників України та молитву за упокій душ тих, хто поклав своє життя за незалежність держави.

Із промовою до жителів громади звернувся Рожнівський сільський голова Сергій Радиш. Сергій Васильович наголосив про важливість єдності та підтримки один одного в цей складний час для країни.

Також звучала пісня «Боже, я молю за Україну», виконана Ярославною Радиш, яка проникла в кожне серце, нагадуючи про надію та віру в перемогу. Обдаровані діти із танцювальної студії iDance studio виконували танець Аркан та «За мотивами Костенко», вкотре підкресливши багатство української культури. Пісня «Пісня з далекого краю» у виконанні Ярослава Мицкана та «Моя Україна», виконана дуетом Ярослава Мицкана і Василя Пилип’юка, додали заходу особливого ліричного настрою.

Цей день став не лише святом, але й важливим моментом для згуртування громади, зміцнення нашої національної свідомості та пам'яті про тих, хто захищає нашу свободу. Відзначення Дня Незалежності та Дня Державного Прапора України стало символом стійкості українського народу та його непохитної віри в майбутнє.