Пам'яті Володимира Євзрезова...
У боротьбі за волю України, на передовій протистояння з російським агресором, гартуються і гинуть найкращі сини українського народу. Таким був Володимир Олексійович Євзрезов - мужній воїн, вірний присязі, людина стійкого характеру й незламного духу.
Народився Володимир 19 лютого 1982 року в селі Кобаки Косівського району. Згодом переїхав до Селятина, де й мешкав перед тим, як стати до лав оборонців України. Саме тут, серед карпатських гір, він зростав, формувався як особистість - чесна, сильна, рішуча.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Володимир не залишився осторонь. Він вступив до лав Збройних Сил України, служив у військовій частині А4267. Його шлях пролягав через найтяжчі ділянки фронту, де вирішувалась доля всієї країни. Там, де щодня смерть була поруч, а життя залежало від рішучості, сили волі та віри.
У результаті важких боїв Володимир отримав серйозні поранення. Тривалий час він мужньо боровся за життя. Але 9 червня 2023 року серце нашого Захисника перестало битися.
Це величезна втрата - для родини, побратимів, для всієї громади. У пам’яті всіх, хто знав Володимира, він залишиться гідним сином України, який до останнього подиху залишався вірним присязі й своєму народу.
