Атаманюк Володимир Михайлович
Володимир Атаманюк народився 30 березня 1970 року у мальовничому куточку села Хімчин - на участку Буди.
Навчався у Хімчинській восьмирічній школі. Після її закінчення вступив до Рогатинського технікуму. Здобувши освіту, повернувся у рідне село, де працював ветеринаром у колгоспі, сумлінно віддаючи себе праці та людям.
У 1989 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив до 1991 року. Після повернення з армії знову продовжив працювати ветеринаром, залишаючись відданим своїй справі, рідній землі та людям.
У 1994 році одружився з Галиною. Разом вони збудували дім, вели власне господарство, виховали двох дітей - Ольгу та Назарія. Згодом раділи їхнім сім’ям та дочекалися чотирьох онуків. Упродовж життя Володимир Михайлович тяжко працював, займався вантажними перевезеннями, завжди був відповідальним, працьовитим і щирим.
Особливе місце у його житті займали коні - справа, яку він любив усім серцем.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Володимир не залишився осторонь. Без вагань став на захист рідної землі. На фронті він був не просто воїном - він був людиною, на яку могли покластися інші. Водій, який під обстрілами перевозив побратимів, евакуйовував поранених, допомагав вижити там, де щодня пролягала межа між життям і смертю.
Його шлях - це шлях мужності, честі, відданості та незламної любові до України.
За сумлінну службу, професіоналізм і мужність був нагороджений грамотами та високими державними відзнаками:
-
«За активну життєву позицію, патріотизм, особистий внесок у справу підтримки Повітряних Сил Збройних Сил України та з нагоди Дня Збройних Сил України».
-
«За старанність, розумну ініціативу, високий професіоналізм, відмінне виконання обов’язків військової служби із захисту України від російських загарбників, сумлінне виконання бойових (спеціальних) завдань, зразкову військову дисципліну» - 24.08.2025 року, м. Стрий.
-
«За старанність, розумну ініціативу, високий професіоналізм, відмінне виконання обов’язків військової служби із захисту України від російських загарбників, сумлінне виконання бойових (спеціальних) завдань, зразкову військову дисципліну» - 06.12.2025 року, м. Стрий.
Також був нагороджений:
-
Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» - 21.09.2023 року.
-
Відзнакою Міністра оборони України «Лицарський хрест» - 05.02.2026 року.
-
Відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України» - 09.01.2026 року.
24 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання з переміщення побратимів, Володимир Атаманюк загинув внаслідок удару ворожого дрона, отримавши травми, несумісні з життям.
Він віддав найдорожче - своє життя - за Україну, за мирне майбутнє, за кожного з нас.
Світла пам’ять Герою.
