Бюджет участі - як інструмент розвитку
Бюджет участі - це той інструмент, який допоможе згуртувати громаду та подолати пасивність мешканців, забезпечивши їх участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування. Але його запровадження потребує чітких правил та інформування мешканців. Його впровадження є важливим як для молодих громад, так і для тих, які вже кілька років користуються усіма перевагами реформи децентралізації. Про це йшлося під час тренінгу «Бюджет участі – як інструмент розвитку демократії» в Рожнівській ОТГ, організованого радниками Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми ULEAD з Європою / ULEAD with Europe.
Вперше народився бюджет участі в сучасному розумінні в місті Порту-Алегро, Бразилія у 1989 році. В 2000 роках цей вид цільових програм почав застосовуватись у Європі.
«Це інструмент, за допомогою якого в усьому світі «лікують» байдужість людей, залучають до управління місцевими справами, мотивують пересічних мешканців до вирішення проблем чи важливих для громади питань. Це спосіб, через який кожний житель може написати проект і отримати частину бюджету громади», - наголосила радник з питань муніципальних послуг Івано-Франківського ЦРМС Марія Баран.
Про основні кроки для впровадження у громаді партисипаторного бюджету або бюджету участі розповіла учасникам тренінгу радник з питань місцевих фінансів Івано-Франківського ЦРМС Оксана Швець. Це, насамперед, прийняття положення про бюджет участі, інформування мешканців про його можливості, подання та відбір місцевих ініціатив та їх реалізація.
«У Положенні про бюджет участі варто обов’язково передбачати детальну та прозору процедуру розгляду поданих проектів, чітку та регламентовану схему реалізації проектів-переможців, систему встановлення основних правил для участі у голосуванні за проекти. І, головне, потрібно пам’ятати, реалізація проекту в рамках бюджету участі можлива лише, якщо він спрямований на користь всіх мешканців або певної групи мешканців громади, а не на конкретну особу (тобто це має бути об’єкт загального користування)», - зазначає Оксана Швець.
Також вона додає, практика свідчить, обрання проектів бюджету участі варто здійснювати у поточному році, а реалізацію проектів за рахунок коштів бюджету участі – у плановому(наступному) році. Адже проведення збору, оцінки та відбору проектів у той же рік, що і їх втілення, значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі.
Досвідом впровадження бюджету участі у громаді з присутніми на тренінгу поділився заступник голови Старобогородчанська об'єднана територіальна громада Юрій Іванишин. У цій громаді вже у 2018-му запровадили бюджет участі. Це 5 проектів-переможців з 10-ти поданих на конкурс, які отримають по 20 тисяч гривень.
Серед них облаштування трьох зупинок громадського транспорту, облаштування сміттєвих контейнерів на цвинтарі та облаштування спортивно-ігрового майданчика зі штучним покриттям.
Голосування за проекти у Старобогородчанській громаді проводили і через електронну платформу і в паперовому вигляді. Як розповідає Юрій Іванишин, боротьба між селами за перемогу була не на жарт. До останньої хвилини слідкували за кількістю голосів і не знали, хто виграє. А загалом, щоб залучити якомога більше жителів, то значну роль відіграли старости, які буквально ходили по хатах і доносили інформацію до жителів та збирали дані для голосування. Для старост, каже він, це була власне можливість активізувати громаду і щось зробити для свого села.
Зараз вже розпочато реалізацію цих проектів. Зокрема вже влаштовують основу для спортивного майданчика. На цей проект люди навіть вже додатково збирають кошти - наразі зібрано 8650 гривень самими ініціаторами проекту і мешканцями села.
Дякуємо за увагу до новацій голові Рожнівська сільська громада Сергій Радиш та за активну участь Роман Матейчук , Валентина Розвадовська!
